Висло літо бабине росами увінчане
Як чиясь розлука як чиясь печаль
А в саду осінньому сумувала дівчина
І тулилось павутиння до її плеча

ПРИСПІВ:
Все з’явилось враз моєю казкою
Як пішов я синьою стежинкою
І відчув до дівчини прив’язаний
Бабиного літа павутинкою

Ти з’явилась піснею піснею привабною
Щоб на крилах радості понести мене
Я забув що завжди рветься літо бабине
Коли наче срібний спомин осінь промине

ПРИСПІВ:
І біжать од мене мрії райдужні
Як іду знайомою стежинкою
І тремтять мої колишні радості
Зірваною вітром павутинкою

Вже ідуть ідуть сніги і здаються вічними
Як моя розлука як моя печаль
А в саду осінньому засмутилась дівчина
Тихо тулиться сніжинка до її плеча

ПРИСПІВ:
Скільки скільки в нас ще не доказано
То ж піду знайомою стежинкою
Може то печаль з’явилась казкою
І розтане білою сніжинкою